Заброньовані військовозобов'язані мають законне право виїжджати за кордон навіть під час воєнного стану. Однак якщо такий працівник перетнув кордон у відпустку чи відрядження і вирішив не повертатися, серйозні наслідки можуть бути і для нього, і для роботодавця. Про це в коментарі для Новини.LIVE розповіла експертка з трудового права та кадрового обліку Яна Ярошенко.
Одиничний випадок втечі не позбавляє підприємство статусу критично важливого, однак систематичні неповернення гарантовано привернуть увагу правоохоронців. І тоді відповідати доведеться не лише втікачу.
Які документи потрібні заброньованому для виїзду за кордон
Згідно з постановою уряду №57, для перетину кордону у відпустку чи відрядження чоловікові потрібні три речі: закордонний паспорт, чинний військово-обліковий документ без відміток про розшук і дозвільний наказ від керівництва.
У наказі директор має чітко вказати дати відпочинку, транзитні маршрути та кінцеві країни перебування. Водночас сама наявність броні не означає, що працівника на 100% випустять до Європи: остаточне рішення ухвалюють прикордонники.
Вони дедалі частіше вимагають показати трудовий договір, довідки ОК-5 або ОК-7, наказ про критичність підприємства і навіть банківський додаток із регулярними зарахуваннями зарплати.
Що буде зі статусом критичності, якщо працівник утік
Якщо заброньований спеціаліст успішно перетнув кордон і залишився в іншій країні, компанія не втрачає статус критично важливої автоматично. Урядова постанова №76, яка регулює порядок бронювання, такої підстави для позбавлення бізнесу привілеїв не містить.
Один утікач не створить глобальних проблем. Але якщо неповернення стають систематичними, слідчі перевірятимуть, чи не було працевлаштування фіктивним і чи не використовує керівництво статус компанії для створення «коридорів» на виїзд. Такі дії кваліфікують як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон за статтею 332 Кримінального кодексу України.
Як роботодавцю захиститися від кримінальної відповідальності
Щоб убезпечити себе від підозр, керівникам радять ще перед поїздкою брати в підлеглого письмове зобов'язання. У ньому працівник підтверджує, що знає дату повернення на роботу, усвідомлює наслідки втечі та самостійно відповідає за перетин кордону.
Такий документ не змусить утікача повернутися, але доведе правоохоронцям, що роботодавець справді чекав на спеціаліста й не допомагав йому свідомо втекти.
Коли ж факт неповернення стає очевидним, не варто вдавати, що нічого не сталося, або миттєво звільняти людину за прогул. Підприємство має офіційно зафіксувати відсутність працівника на робочому місці, спробувати зв'язатися з ним для з'ясування причин і розпочати внутрішнє службове розслідування.
Експертка також нагадала: бронь рятує від мобілізації, але не скасовує правил військового обліку. Тому навіть працівник із відстрочкою може цілком законно отримати повістку — наприклад, для оновлення анкетних даних, звірки документів або направлення на військово-лікарську комісію.
Раніше портал Знай повідомляв, у Львові комунальні підприємства втрачають кадри: бронювання лише 50%, а приватники мають 100%.
Також наш портал інформував, з вересня бронювання працівників втратили компанії, які не оновили статус критичності.
Більше деталей читай у матеріалі: не оновили статус критичності — бронювання скасували з вересня: як повернути відстрочку.
