У Європі спалахнула справжня хвиля шкільних протестів, яка вже вийшла далеко за межі однієї країни. Те, що починалося як локальний страйк учителів у передмісті Парижа, за два тижні перетворилося на масові заворушення з підпаленими автобусами, барикадами та сутичками з поліцією. Тепер акції охопили Бельгію та Австрію, і влада кількох європейських столиць змушена реагувати в екстреному порядку.

Осередком руху став ліцей Сент-Екзюпері в передмісті Парижа. 17 вересня вчителі закладу оголосили страйк через катастрофічну нестачу педагогів — за їхніми словами, у школі бракувало викладачів математики, французької мови, історії та літератури. Учні вирішили підтримати своїх наставників, однак уже наступного ранку протест набув радикальних форм: навколо ліцею почали зводити барикади.

Протягом понад двох тижнів французькі школярі виходять на вулиці міст, і дедалі частіше мирні демонстрації переростають у зіткнення з поліцією. Серед головних вимог протестувальників — неналежні умови навчання, брак учителів, надмірне навантаження та занедбаний стан приміщень. Окрему критику викликала система Parcoursup, через яку вступники подають заявки до вишів: на думку учнів і студентів, процедура відбору недостатньо прозора й створює нерівні можливості.

Макрон скликав екстрену нараду

На тлі подій президент Франції Емманюель Макрон скликав уряд на термінову нараду. Після неї він пообіцяв докласти всіх зусиль для виконання вимог школярів та їхніх учителів, а поліції заборонили застосовувати світлошумові гранати. Утім, навіть після цих поступок протести не вщухають, а навпаки — поширюються за межі Франції.

У Бельгії масові протести школярів розпочалися 1 жовтня у франкомовній частині країни. Там невдоволення пов'язане з реформою освіти та планами скорочення витрат, які парламент Федерації Валлонія-Брюссель затвердив ще в червні. Учні скаржаться на підвищення плати за навчання у вишах, збільшення навантаження на вчителів і скорочення фінансування освіти загалом.

Найнапруженіша ситуація склалася в місті Льєж, де сотні студентів і школярів блокували входи до навчальних закладів. Окремі групи протестувальників пошкоджували майно і вдавалися до підпалів, зокрема автобусів. Поліція у відповідь застосувала сльозогінний газ і водомети.

Чим невдоволені в Австрії

В Австрії ситуація дещо інша: головне джерело напруги — не стан шкіл, а можливе скорочення фінансування університетів. Студентські організації та керівники вишів побоюються, що в бюджеті на 2028–2030 роки фінансування вищої освіти скоротять приблизно на 1 мільярд євро.

Також у Відні 9 жовтня відбулася акція школярів і молодіжних організацій проти заборони носіння хіджабів у школах для дівчат до 14 років. Серед організаторів були соціалістичні та комуністичні молодіжні об'єднання.

Як це відгукується в Україні

Поки європейські школярі протестують проти браку вчителів і умов навчання, українські діти щодня стикаються з куди серйознішими викликами. Повітряні тривоги зривають уроки у переважній більшості сімей зі школярами, а частина дітей навчається у підземних школах чи дистанційно через постійні обстріли. Контраст між протестами на Заході та навчанням під звуки сирен в Україні особливо помітний саме зараз, на початку нового навчального року.

Втім, досвід європейських протестів може стати сигналом і для українських освітян: брак педагогів, перевантаження вчителів і недофінансування шкіл — проблеми, які у різних формах існують і в Україні. Чи призведуть вони до подібних заворушень — питання відкрите, але напруження в освітній системі накопичується.

Раніше портал Знай повідомляв, учнів повернуть до очного навчання.

Також наш портал інформував, після 9 класу — вже не у свою школу: що зміниться для учнів у 2027 році.