Від липня кількість ударів по виробничих, торговельних і логістичних об'єктах в Україні суттєво зросла. Якщо раніше аналітичні центри фіксували від 1 до 12 таких випадків на місяць, то в липні їх було вже 47, у серпні — 92, а за перші 28 днів вересня — ще 45. Сумарні прямі майнові збитки з 1 січня до кінця вересня оцінюють у 127,4 млрд грн, ідеться в зверненні аналітичних центрів до Кабміну.
Однак механізми підтримки, за словами авторів звернення, «до більшості постраждалих не доходять». За опитуванням 127 компаній у серпні, по компенсацію звернулися лише 39% тих, хто зазнав збитків. Із тих, хто все ж подав заяву, відмову отримали 44%, а реальну виплату — лише 7%. Тобто гроші до бізнесу практично не дійшли.
Офіційні дані підтверджують цю картину. За програмою часткової компенсації вартості майна станом на 17 вересня погодили 323 заяви на 6,8 млрд грн. Проте в бюджеті на 2026 рік на цей напрям закладено всього 1 млрд грн, а жодної фактичної виплати за майновим напрямком досі не було.
Решта підприємств не звертаються, бо «процедура довга, вимоги до документів у кожного органу різні, а чинні правила досі не покривають товарні запаси» — тобто найбільшу статтю втрат торгівлі й логістики. Додатковий розрив закрило рішення уряду від 17 вересня, яке додало до територій підвищеного ризику Київ і область та врахувало орендоване майно. За оцінкою аналітиків, це закриває близько двох третин збитків їхнього реєстру.
Окремо експерти наголошують на факторі часу: рішення про оренду нового складу, ремонт чи звільнення персоналу підприємство ухвалює в перші тижні після удару. «Якщо допомога приходить через два місяці, вона вже не впливає на це рішення», — зазначають автори звернення, яке підписали, зокрема, Kyiv Foresight Foundation, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та Advanter Group.
Що хочуть від уряду
Підписанти просять Кабмін ухвалити п'ять рішень: єдиний документ для фіксації воєнного збитку, спрощений режим відновлення об'єктів у тих самих параметрах, державну гарантію замість знищеної застави, доступніше страхування воєнних ризиків і підтримку працівників у перші місяці після удару.
Зараз підприємство має окремо доводити той самий факт Агентству (ЕКА), страховику, податковій і кредиторам — і жоден із них не приймає документ, складений для іншого. Тому пропонують фіксувати ураження протягом 72 годин одним реєстровим записом, який визнавали б усі процедури, повідомляє Property Times.
Як правильно зафіксувати пошкодження
Перший обов'язковий крок — виклик поліції та ДСНС. Директор департаменту управління проєктами та технічного консалтингу EXPANDIA Георгій Ніколаєв наголошує: найкритичніша помилка — поспіх. Не можна починати розчищення, демонтаж чи ремонт до завершення дій ДСНС і поліції, до фіксації обставин і перевірки, що на місці немає вибухонебезпечних предметів.
Директорка з юридичних питань корпорації «Біосфера» Ольга Закутій перелічує мінімальний пакет документів, який подають до всіх органів: довідка з поліції чи СБУ та витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінальної справи з визнанням підприємства потерпілим, акт ДСНС про пожежу, акт фіксації пошкоджень органом місцевого самоврядування, будівельна експертиза для внесення до реєстру, сертифікат ТПП, фото- та відеофіксація з прив'язкою до локації, акти інвентаризації, акт відсутності вибухонебезпечних речовин і звіт аудиторської компанії про оцінку збитків.
Експерти радять не обмежуватися кількома загальними фото: для страхової, суду чи комісії важливо зафіксувати загальні фасади будівлі й окремо кожне приміщення, кожен пошкоджений елемент зблизька, інженерні мережі та обладнання. Ключове — адреса, дата, масштаб пошкодження та збереження оригіналів фото й відео.
Якщо інтенсивність ударів збережеться, за наступні 12 місяців прямі збитки бізнесу можуть сягнути близько 355 млрд грн, прогнозують аналітики.
Раніше портал Знай повідомляв, пошкоджене житло в Дніпрі після атаки можна компенсувати через «єВідновлення».
