Сотні українців, які виграють суди проти державних установ, стикаються з однією проблемою: рішення є, а грошей немає. Найгірше, що боржник — військова частина чи інша бюджетна установа — часто письмово визнає борг, але роками «чекає фінансування». Учасник бойових дій і юрист Андрій Коптюх на власному прикладі розповів, як змусити державу реально заплатити.
Його історія почалася восени 2025 року, коли Вінницький окружний адміністративний суд стягнув на його користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з військової частини. Рішення ухвалили 7 жовтня 2025 року, 8 грудня воно набрало законної сили, а виконавчий лист юрист отримав 8 січня 2026 року. Минув рік — виплат немає досі.
Ключова помилка, за словами Коптюха, у тому, що більшість людей несе виконавчий лист «не туди». Військова частина — державна бюджетна установа, тому рішення про стягнення з неї коштів виконує не державна виконавча служба (ДВС), а Державна казначейська служба. Для цього діє окремий механізм: Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок, затверджений постановою Кабміну від 3 серпня 2011 року №845.
Що робити, якщо держава визнала борг, але не платить
Спершу юрист дав частині можливість розрахуватися добровільно й надіслав їй оригінал виконавчого листа. У відповідь частина листом від 11 серпня 2026 року визнала борг, але грошей не перерахувала — послалася на очікування фінансування від Міноборони. Тобто держава письмово погоджується, що винна, і водночас не платить.
«Найбільше обурює не сама затримка, а те, що частина письмово визнає борг і при цьому відповідає: чекайте фінансування. Для ветерана це звучить як "держава тобі винна, але колись потім"», — пояснює Андрій Коптюх.
Як стягнути гроші через Казначейство: покроково
Щоб змусити бюджетну установу виконати рішення суду, треба йти через Казначейство, а не через виконавців. Алгоритм такий:
- Дочекайтеся набрання рішенням законної сили та отримайте виконавчий лист в адміністративному суді, який розглядав справу.
- Підготуйте заяву про виконання рішення й додайте оригінал виконавчого документа, реквізити рахунку (IBAN), копії паспорта та РНОКПП.
- Подайте заяву до територіального органу Казначейства у своїй області.
- Збережіть копію заяви з відміткою про прийняття або поштову квитанцію з описом вкладення — від цієї дати рахуються всі строки.
Далі Казначейство надсилає боржнику вимогу, і той має протягом місяця повідомити, які заходи вжив. Кошти списують у межах бюджетних призначень установи, а якщо їх немає — за окремою бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою». Саме тут рішення найчастіше «зависають», бо грошей за програмою на всіх не вистачає.
Що робити, якщо держава й далі зволікає
Закон дає кілька інструментів тиску. Якщо рішення не виконано протягом трьох місяців після надходження документів до Казначейства, стягувачу передбачена компенсація за затримку. Суд, який ухвалив рішення, може зобов'язати боржника подати звіт про виконання (ст. 382 КАС України). Бездіяльність частини або Казначейства можна оскаржити до адміністративного суду, а скаргу на військову частину — подати через сайт Міноборони, зокрема до Управління захисту прав військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини ще в пілотному рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» зафіксував: держава не може виправдовувати невиконання рішень власних судів браком коштів. Тож «немає фінансування» — це не законна підстава відкладати виплату, наголошує юрист.
Окремий урок із цієї історії: для звернення до Казначейства потрібен оригінал виконавчого документа. Якщо ви вже передали його боржнику, звернутися до Казначейства без нього не вийде, тому заздалегідь вирішуйте, куди саме подавати оригінал. «Перевіряйте опис вкладення на пошті: у моєму випадку оригінал листа записали як копію, і цю дрібницю довелося пояснювати в суді», — радить Коптюх.
Раніше портал Знай повідомляв, штрафи до 3400 грн за швидкість провалилися: Раді не вистачило одного голосу.
Також наш портал інформував, штрафи мають строк давності: коли українців уже не можуть покарати.
Більше деталей читай у матеріалі: борги за комуналку після евакуації: за що переселенці можуть не платити.
