Виробники молока заявили про системну проблему: більшість штрафів за фальсифікацію вершкового масла, які раніше наклав Антимонопольний комітет, так і залишилися несплаченими. Окремі підприємства при цьому повторно потрапляють під санкції за аналогічні порушення.
Про це під час Міжнародного практичного форуму Dairy Farming Industry у Львові заявив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, повідомляє профільне агровидання Bizagro. Він нагадав про дві кампанії «Стоп фальсифікат», які проводили у 2019–2020 роках.
Штрафи на 32 млн грн так і не сплатили
За результатами цих кампаній Антимонопольний комітет України наклав на виробників фальсифікованого вершкового масла штрафи загальною сумою близько 32 млн грн. Коли Спілка молочних підприємств згодом перевірила, чи ці санкції реально виконали, результат виявився невтішним — більшість оштрафованих компаній коштів не сплатили.
Фактично єдиним підприємством, яке виконало рішення, стало ТОВ «Іва-Арт». Однак саме ця компанія знову потрапила в поле зору АМКУ у 2025 році.
Масло з немолочними жирами постачали для ЗСУ
У новій справі Антимонопольний комітет встановив, що продукція, яку реалізовували як вершкове масло, містила немолочні жири. Наприкінці 2025 року на «Іва-Арт» наклали штраф у 6,36 млн грн, а на ще одного учасника справи — ТОВ «Асікс Груп» — 13,48 млн грн. Загальна сума санкцій становила майже 19,8 млн грн.
Йшлося про вершкове масло, яке постачали, зокрема, для потреб Збройних сил України. Лабораторні дослідження показали наявність у продукції немолочних жирів, через що вона не могла продаватися як вершкове масло.
Чому фальсифікату побільшало у війну
За оцінкою Чагаровського, проблема молочного фальсифікату особливо загострилася під час воєнного стану. Серед причин — обмежені можливості проведення перевірок бізнесу, недосконалий механізм анулювання експлуатаційних дозволів і відсутність достатньо жорсткої відповідальності за продуктове шахрайство.
Окремою проблемою залишається те, що в законодавстві досі немає чітко визначених понять «фальсифікація харчових продуктів» і «продуктове шахрайство». Через це контролюючим органам складніше застосовувати ефективні санкції до підприємств, які систематично порушують вимоги до складу та маркування продукції.
Тіньовий ринок оцінюють у 10–15 млрд грн
У Спілці молочних підприємств раніше оцінювали тіньовий оборот фальсифікованої молочної продукції приблизно у 10–15 млрд грн. Найчастіше підробку продають на ринках, у невеликих торговельних точках, а також використовують у закладах HoReCa та кондитерському виробництві.
Одне з найпоширеніших порушень — продаж продуктів із рослинними або іншими немолочними жирами під виглядом вершкового масла. Для легальних виробників така продукція створює нерівні умови конкуренції, а покупець фактично отримує продукт іншого складу, ніж зазначено на упаковці.
Як розпізнати фальшиве масло
Щоб не купити підробку, звертайте увагу на склад: у справжньому вершковому маслі мають бути лише вершки або пастеризовані вершки, а згадка рослинних жирів означає, що перед вами спред, а не масло. Підозріло низька ціна порівняно із середньою по ринку — також привід насторожитися. Натуральне масло в холодильнику твердне, а за кімнатної температури розм'якшується поступово, без крапель вологи.
Зараз готується пакет законодавчих змін, який має спростити механізм анулювання експлуатаційних дозволів. Держпродспоживслужбі пропонують надати більше повноважень для оперативного скасування дозволів підприємств, які тривалий час не працюють або систематично порушують вимоги харчового законодавства.
Раніше портал Знай повідомляв, небезпечна інфекція вбиває немовлят: заразитися можна через продукти.
Також наш портал інформував, оселедець подорожчав на 114%, масло — на 91%: як змінилися ціни за час війни.
