Серія російських ударів по складах та логістичній інфраструктурі змушує український бізнес перебудовувати ланцюги постачання, і це, за оцінкою Національного банку, призведе до нового подорожчання продуктів уже цієї осені. Регулятор підрахував: лише перебудова логістики здатна додати 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року.
Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основний ефект від пошкоджень логістики проявиться восени, однак різкого одномоментного стрибка цін не очікується: додаткові витрати поступово проходитимуть ланцюжком від виробника до магазину. Частину цього тиску стримуватимуть конкуренція між компаніями та слабший споживчий попит.
Чому продукти дорожчають
Підвищення цін прискорилося ще до нової хвилі атак. За даними Держстату, у липні інфляція в річному вимірі сягнула 7,7%, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція тримається біля позначки 8,1%. Ще 30 липня НБУ погіршив прогноз на 2026 рік із 9,4% до 10%, а на 2027-й — із 6,5% до 6,9%.
Нові удари по складах у попередній прогноз не входили. Саме тому названі 0,4–0,6 відсоткового пункту — це додатковий проінфляційний фактор, який може підштовхнути ціни понад раніше закладений сценарій. Поки офіційного нового прогнозу на рівні 10,4–10,6% регулятор не оголошував.
Які мережі постраждали від атак
Найбільш руйнівною стала атака 5 серпня: пожежі охопили два розподільчі центри «Сільпо», компанія повідомила про загибель шістьох працівників, а логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і тимчасово припинив роботу. Загалом тоді постраждали щонайменше 14 великих компаній, серед яких Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр».
Наприкінці серпня удари продовжилися: 27 серпня пошкоджено об'єкти Comfy, «Фори», «Аврори», Roshen, а «Будинок Іграшок» втратив основний розподільчий центр. У ніч проти 31 серпня удар припав на склад мережі Varus на Київщині, що обернулося знищенням значного обсягу товарних запасів і можливими затримками постачання.
За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої ціни товару. Тож навіть повне знищення складу не означає автоматичного перенесення всієї суми збитків на покупця: частину втрат компанії покривають страхуванням чи резервами.
Чи буде дефіцит продуктів
Загрози масштабного дефіциту у владі наразі не бачать. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що панічно скуповувати товари не варто: достатньо мінімального домашнього запасу на випадок тимчасових перебоїв із доставкою. Формувати запаси на місяці вперед потреби немає.
Реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде ефект, залежатиме від інтенсивності атак і того, яку частину нових витрат компанії візьмуть на себе.
Раніше портал Знай повідомляв, заощадження українців з'їдає інфляція: як вберегти гроші.
Також наш портал інформував, до 30% підробок трапляється на полицях: які продукти в Україні найчастіше видають за натуральні.
