За два дні Росія знищила два великих торговельно-розважальних центри «Епіцентр» — в Умані та на столичній Почайні. За цими об'єктами стояли роки розвитку української торговельної інфраструктури, і кожен такий удар — це не лише збитки бізнесу, а й додатковий тиск на ціни товарів, які щодня купують українці.
Масштаби атак уже привернули увагу ООН. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у серпні 2026 року задокументовано щонайменше 32 атаки на об'єкти шести великих українських компаній у сферах торгівлі, продовольства та логістики. У липні таких атак було 11: за місяць кількість ударів зросла майже втричі, як повідомляє Delo.ua.
Мільярдні збитки найбільших мереж
Сума збитків вражає. У вересні співзасновниця групи компаній «Епіцентр» Галина Герега повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія знищила або пошкодила понад 30 об'єктів компанії загальною площею понад 1 млн м². Збитки перевищили $1 млрд — і це ще до жовтневих атак на торгові центри мережі.
Співвласник мереж EVA та Varus Руслан Шостак розповів, що за час війни його бізнес-група втратила п'ять великих складів і 15 магазинів. Лише після знищення розподільчого центру EVA у Броварах у серпні 2026 року втрати нерухомості компанія попередньо оцінила приблизно в 1 млрд грн.
Співзасновник Rozetka Владислав Чечеткін після руйнування логістичного комплексу заявив про збитки на мільярди гривень. Удар по великому складу може завдати більшої шкоди, ніж знищення окремого супермаркету: розподільчий центр постачає товари десяткам, а то й сотням магазинів, і його втрата означає перебої в постачанні та витрати на перебудову логістики.
Скільки коштує Україні війна з ритейлом
За оцінкою прем'єр-міністра Сергія Корецького, лише з початку 2026 року російські удари завдали українському бізнесу $7,7 млрд прямого збитку. Ця цифра охоплює всю економіку, а не лише роздрібну торгівлю. За даними Dilo, тільки з початку липня 2026 року удари знищили понад 400 тис. м² логістичних комплексів.
Від ударів страждає не лише великий бізнес. 25 вересня російська атака знищила центральний склад мережі ресторанів японської кухні «Сушия» під Києвом — компанія попередньо оцінила втрати в 7,5 млн грн. За словами CEO мережі Ірини Борець, відвідуваність торгових центрів, де працюють ресторани, впала на 60–70%, а близько половини клієнтів скасовують замовлення під час повітряної тривоги.
Як це вдарить по гаманцях покупців
Гроші, які підприємці могли б інвестувати в нові магазини, автоматизацію чи розширення асортименту, тепер ідуть на відновлення зруйнованого. До цього додаються витрати на резервні склади, дорожчу логістику та захист товарних запасів. Частина цих витрат може зрештою відобразитися на цінах для споживачів.
Компанії вже перебудовуються. «Епіцентр» паралельно з гіпермаркетами розвиває формат невеликих магазинів «Епіцентр Express» — мережа з багатьох малих точок менше залежить від втрати одного великого об'єкта. EVA після знищення складу заявила про необхідність диверсифікації логістики, а «Нова пошта» почала використовувати вантажні відділення в різних містах як локальні склади.
Бізнес планує й дорогі рішення: будівництво підземних складів, захищені приміщення в торгових центрах і житлових комплексах. Це додаткові витрати, які рано чи пізно доведеться компенсувати — зокрема за рахунок вищих цін на полицях супермаркетів.
Раніше портал Знай повідомляв, Фінляндія виділила Україні 2 млн євро допомоги: хто отримає продукти та підтримку перед зимою.
