Кількість українців, які отримують житлові субсидії, за півтора року скоротилася майже втричі. Якщо у 2024-му держава компенсувала оплату комунальних послуг 1,84 мільйона домогосподарств, то у першому півріччі 2026-го таких залишилося лише 636 тисяч. Водночас кількість пільговиків, навпаки, зросла до рекорду, свідчить інфографіка «Слово і діло».
Спершу варто розрізняти дві схожі, але різні форми допомоги. Житлову субсидію призначають домогосподарствам із невисокими доходами, для яких повна оплата комуналки — завеликий тягар. Пільгу ж надають незалежно від фінансового стану — за самим фактом належності до певної категорії: ветеранам, багатодітним родинам, постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС та іншим. Одночасно можна отримати лише один із двох видів компенсації.
Динаміка така. У 2024 році житлові субсидії на світло, опалення, воду та придбання палива отримали 1,841 мільйона людей, а пільги — 1,521 мільйона. У 2025-му обидва показники знизилися: субсидії — до 1,384 мільйона, пільги — до 1,169 мільйона осіб. А перше півріччя 2026-го показало «злам»: отримувачів субсидій лишилося 636 тисяч, натомість пільгу вже отримали 1,246 мільйона українців — більше, ніж за весь 2025 рік.
Змінилася й сума державних видатків. У 2024-му на компенсації витратили понад 39 мільярдів гривень: 21,5 мільярда — на субсидії та 17,9 мільярда — на пільги. У 2025-му видатки на субсидії зменшилися до 17,3 мільярда, проте на пільги зросли до 18,4 мільярда — разом 35,7 мільярда. За першу половину 2026 року витрати майже зрівнялися: 11,5 мільярда гривень на субсидії та 11,6 мільярда — на пільги.
Чому стає менше отримувачів субсидій
Скорочення кількості субсидіантів частково пояснюють жорсткішими умовами призначення. У допомозі можуть відмовити через завелику площу житла — понад 130 квадратних метрів для квартири та 230 — для приватного будинку. Підставою для відмови стають також відсутність офіційних доходів, покупки на суму від 100 тисяч гривень або наявна заборгованість за комуналку.
При цьому середній розмір виплати тим, хто її все ж отримує, зростає. У 2024 році на одного субсидіанта держава платила в середньому 11,7 тисячі гривень на рік, а на пільговика — 11,8 тисячі. У 2025-му «чек» піднявся до 12,5 тисячі для субсидіантів і 15,7 тисячі для пільговиків. А в першому півріччі 2026-го середня виплата на субсидіанта сягнула рекордних 18,1 тисячі гривень, тоді як на пільговика — впала до 9,3 тисячі.
Що робити, щоб не втратити субсидію восени
З 1 жовтня отримувачам житлових субсидій потрібно подати документи до Пенсійного фонду, щоб зберегти компенсацію на опалювальний сезон. Зробити це можна особисто у сервісному центрі ПФУ або онлайн через портал електронних послуг Пенсійного фонду. Зазвичай вимагають декларацію про доходи та майновий стан і дані про склад сім'ї.
Перед поданням варто звірити площу помешкання з лімітами — понад 130 кв. м квартири чи 230 кв. м приватного будинку стануть підставою для відмови. Так само відмовлять, якщо немає офіційних доходів, є заборгованість за комуналку або протягом року зробили покупку на суму від 100 тисяч гривень.
Раніше портал Знай повідомляв, субсидія покриє опалення, газ і світло: ПФУ назвав повний перелік послуг.
Також наш портал інформував, світло в Ірландії — понад 18 грн за кВт·год, в Україні — 4,32: скільки коштує комуналка в Європі.
