Українці все частіше знімають готівку з банкоматів і тримають «живі» гроші вдома. Посилення обстрілів енергетичної інфраструктури та наближення складної зими змушують людей заздалегідь готувати запас готівки - про це в ефірі «День.LIVE» розповів президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
Водночас за гучними цифрами не ховається жодного критичного відтоку капіталу чи втрати довіри до банків. Фінансовий сектор демонструє високу стійкість, а побоювання щодо можливого дефіциту валюти спростовуються сухою статистикою Національного банку України. Для об'єктивної оцінки слід зіставити два показники: скільки готівки видали каси банків і скільки прийняли назад.
За період із січня по вересень 2026 року з банківських кас видали 2,46 трильйона гривень, а прийняли - 2,41 трильйона гривень. Реальна чиста різниця становить 50 мільярдів гривень, тобто близько 2% від загального обороту. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року цей показник сягав приблизно 5%, тож нинішнє зростання попиту на готівку - радше сезонне явище, ніж сигнал тривоги.
Скільки готівки тримати під рукою
За словами Андрія Дубаса, зростання попиту на готівку - звичайна сезонна реакція в умовах воєнних ризиків. Бажання мати в кишені кілька сотень гривень продиктоване ризиком відключень світла, неробочих платіжних терміналів у магазинах або збоїв у мережі.
Потрібно мати в кишені 100, 200, 300 або 500 гривень, щоб зробити оперативну покупку.
Тобто мінімального запасу в кілька сотень гривень цілком достатньо, аби перекрити базові витрати на день під час блекауту, коли термінали та інтернет-банкінг можуть не працювати.
Щодо курсу долара, то сценарій із позначкою 50-60 гривень за долар Андрій Дубас називає малоймовірним. Базовий коридор курсу до кінця року він озвучив у межах 45-45,7 гривні за долар. Валютні резерви НБУ становлять близько 47 мільярдів доларів, а Єврокомісія підтвердила зобов'язання надати 90 мільярдів євро макрофінансової допомоги на 2026-2027 роки, що разом із пакетами МВФ утримує гривню від різких стрибків.
Окремо банкір прокоментував офіційний прогноз середньої інфляції на рівні 8,6%, який часто викликає сумніви через подорожчання окремих продуктів на 20% і більше. Різниця між особистим відчуттям інфляції та даними Держстату пояснюється методикою розрахунку: індекс споживчих цін рахують на основі кошика з 315 позицій, куди входять не лише продукти, а й комунальні послуги, транспорт, ліки, техніка та сервіси.
Раніше портал Знай повідомляв, поручителя лишили без будинку й автівок: за які чужі кредити банк накладе арешт.
Також наш портал інформував, банк перевіряє зняття готівки: за які суми попросять довідки про доходи.
Більше деталей читай у матеріалі: готівка через кордон: яку суму пропустять без декларації, а за яку оштрафують.
