Українцям можуть дати законне право відкладати робочі повідомлення до початку наступного робочого дня. Йдеться про так зване «право на інформаційну тишу» — одну з новацій оновленого Цивільного кодексу, яку презентував голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Полтаві. Поки ця норма лише пропонується: її остаточне закріплення залежить від подальшого розгляду законопроєкту.
За задумом авторів оновленого Цивільного кодексу, працівник матиме право не відповідати на робочі повідомлення у позаробочий час. Йдеться про листи, повідомлення в корпоративних чатах та інші звернення, які надходять після завершення робочого дня, у вихідні чи інший час відпочинку.
Для людини це означатиме чіткішу межу між роботою та особистим часом. Працівникові не доведеться постійно перевіряти телефон у очікуванні повідомлення від керівника або колег.
Потреба в такому правилі особливо помітна через поширення дистанційної та гібридної роботи, коли робочі комунікації можуть тривати протягом усього дня.
Чи можна буде просто ігнорувати начальника
Поки що говорити про нову заборону для роботодавців зарано. «Право на інформаційну тишу» ще не діє, оскільки йдеться про запропоновану норму в межах оновлення Цивільного кодексу.
Конкретні правила застосування такого права також потребують подальшого врегулювання. Серед питань, які можуть виникнути під час підготовки остаточного документа, — ситуації з чергуваннями, невідкладними завданнями та іншими видами роботи, де оперативний зв’язок є частиною службових обов’язків.
Тому сама поява такої норми в проєкті ще не означає, що після її ухвалення будь-яке робоче повідомлення після завершення робочого дня можна буде без наслідків залишати без відповіді.
Законопроєкт №15150 уже ухвалено за основу. Наразі документ готують до другого читання, тому окремі положення ще можуть змінитися.
Нагадаємо, завалять роботою і уріжуть права: профспілки б'ють на сполох через новий Трудовий кодекс
Раніше ми розповідали, що звільнили з порушеннями: скільки часу є у працівника, щоб не втратити гарантії
Також, чи мають діти право на дорослу зарплату: скільки мають платити неповнолітнім
