Роботодавець не має права вимагати від вчителя залишити укриття та прийти до школи, поки триває повітряна тривога. Якщо через небезпеку педагог запізнився на роботу, таку обставину мають визнати поважною причиною відсутності. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на роз'яснення Офісу освітнього омбудсмена.
Чи можна вимагати прийти на роботу під час тривоги
В Офісі омбудсмена фіксують випадки, коли керівники закладів вимагають від педагогів бути на робочому місці вже на момент початку робочого дня — незалежно від того, чи триває тривога. Такі вимоги пояснюють потребою одразу розпочати заняття після завершення небезпеки.
Однак подібні розпорядження суперечать трудовому законодавству. Стаття 2 Кодексу законів про працю прямо забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи в умовах, які становлять явну небезпеку для життя чи здоров'я. Право на здорові та безпечні умови праці належить до основних трудових прав працівника.
Коли відсутність на роботі визнають поважною
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин невиходу на роботу. За роз'ясненням Міністерства юстиції, оцінювати слід те, наскільки обставини об'єктивно заважали працівнику дістатися до закладу. Повітряна тривога належить до таких обставин.
Відсутність на робочому місці у цей період є поважною, якщо пов'язана з перебуванням в укритті. До цього часу зараховують і дорогу до укриття, і повернення з нього. За можливості працівник має повідомити керівника про причину відсутності. Якщо в установі взагалі немає обладнаного укриття, перебування в безпечному місці під час тривоги також є обґрунтованим.
Штрафи за недопуск до укриття
Окремо омбудсмен нагадав про відповідальність за доступ до захисних споруд. За незабезпечення доступу до укриття передбачений адміністративний штраф від 1700 до 3400 гривень. Порушення умов експлуатації захисних споруд карається штрафом 2550–5100 гривень, а за повторне порушення протягом року — до 8500 гривень. За невиконання вимог ДСНС передбачено штраф 3400–6800 гривень.
Якщо ж недопуск до укриття або його неналежний стан призвів до травмування чи загибелі людей під час тривоги, може наставати кримінальна відповідальність — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Куди звертатися, якщо порушують права
Якщо працівника змушують залишати безпечне місце або виконувати роботу в небезпечних умовах, він може звернутися до профспілки, Державної служби України з питань праці або Національної поліції. Важливо також зафіксувати вимоги роботодавця, якщо вони суперечать правилам безпеки.
Що змінила постанова про рівні загрози
4 вересня 2026 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №1092, яка запровадила "червоний" та "жовтий" рівні загрози залежно від засобів повітряного нападу. Проте для закладів освіти порядок дій працівників під час тривоги через це не змінився, наголосили в Офісі омбудсмена.
Під час "жовтого" рівня освітній процес у школах переривається, а учні та працівники переходять до укриття. Якщо укриття не вміщує всіх, школа може запровадити змішане чи позмінне навчання, щоб кількість людей у будівлі відповідала місткості укриття.
Раніше портал Знай повідомляв, школа в Дніпрі постраждала від російської атаки: розбиті вікна, у класах — уламки.
Також наш портал інформував, ліцеї припиняють набирати початкову школу: лише профільна освіта.
Більше деталей читай у матеріалі: зарплати вчителів рекордно зростуть: що обіцяють освітянам.
