Абсолютного «імунітету» від конфіскації єдиного житла в Україні ніколи не існувало. Закон справді захищає квартиру чи будинок, але лише до певної межі, після якої квадратні метри стають крайнім, проте цілком законним способом погасити накопичені зобов'язання.
За даними Міністерства юстиції, стягнути житло виконавець має право лише тоді, коли сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат. На сьогодні це понад 160 тисяч гривень. Саме ця цифра і є тим порогом, після якого нерухомість перестає бути недоторканною.
У якій черговості забирають майно боржника
Нерухомість ніколи не чіпають першою - закон жорстко визначає послідовність. Спершу під арешт потрапляють банківські рахунки та готівка боржника. Далі - цінне рухоме майно: автомобілі, дорога техніка. І лише коли грошей та іншого майна відверто бракує, щоб покрити зобов'язання, виконавець переходить до перевірки самих квадратних метрів.
При цьому для закону й виконавчої служби не має значення, звідки взявся борг. Це може бути величезна заборгованість за комуналку, непогашений беззаставний кредит, штраф чи навіть компенсація збитків сусідам за затоплення або ДТП. Конституція визнає, що власність зобов'язує, тож відповідати за накопичене доведеться в будь-якому разі, якщо воно сягнуло критичної межі.
Що змінило воєнне становище і прописані діти
Війна суттєво скоригувала правила примусового стягнення. Держава повністю заборонила будь-які виконавчі дії щодо нерухомості, розташованої безпосередньо в зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Діє й мораторій на вилучення житла в іпотеці за споживчими кредитами, тоді як стосовно беззаставних позик такого захисту немає.
Окрема перешкода - діти, прописані у приміщенні. Якщо в квартирі зареєстровані неповнолітні чи малолітні, виконавець не має права виставити об'єкт на торги без прямого дозволу органу опіки та піклування. Коли служба у справах дітей відмовляє, справа йде до суду, де ретельно з'ясовують, чи справді дитина там проживає, чи це була лише спроба батьків сховати майно від боргів.
Як захистити житло від продажу
Юристи наголошують: спроби нашвидкуруч переписати або подарувати житло родичам під час судових спорів чи відкритого провадження вже не працюють. Такі угоди суди визнають фіктивними, укладеними на шкоду стягувачу, після чого нерухомість повертають боржнику і виставляють на аукціон.
Перевірити свій статус можна онлайн: в Єдиному реєстрі боржників, на державному порталі «Судова влада» або через застосунок «Дія». Щоб запобігти найгіршому, варто діяти на випередження - з постачальниками комуналки чи банками можна укласти договір реструктуризації, розбивши суму на посильні щомісячні платежі. Крім того, боржник має право звернутися до суду з клопотанням про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, надавши докази скрутного матеріального становища або стану здоров'я.
На практиці до продажу квадратних метрів доходять рідко
Важлива деталь: комунальні служби вкрай рідко доводять справу до електронних торгів із квартирами. Постачальники бояться строків позовної давності й зазвичай звертаються до суду значно раніше, ніж споживач накопичить зловісні 160 тисяч гривень. Найчастіше житло вилучають тоді, коли в однієї особи накопичується цілий комплекс невиконаних зобов'язань перед різними кредиторами одразу.
Раніше портал Знай повідомляв, борги за опалення масово стягують через суд: як врятувати рахунок.